Директор НАБУ Семен Кривонос прокоментував президентський законопроєкт, який має повернути НАБУ та САП їхню повноцінну процесуальну автономію. На його думку, ініціатива глави держави фактично відновлює той рівень незалежності, який антикорупційні органи мали раніше.
У розмові з «Суспільним» Кривонос зазначив, що над документом працювали не лише юристи, а й безпосередньо детективи Бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За його словами, законопроєкт у разі ухвалення усуває обмеження, які з’явилися після нещодавніх законодавчих змін, та повертає САП і НАБУ можливість діяти незалежно у кримінальних процесах.
Керівник НАБУ підкреслив, що ухвалити документ необхідно вже 31 липня — одразу в першому читанні та в цілому, щоб уникнути ризику його затягування, внесення суперечливих поправок або подальших блокувань.
Він також застеріг: поки законопроєкт не набуде чинності, зберігається ймовірність втручання Генеральної прокуратури у розслідування детективів НАБУ. Нині, за словами Кривоноса, робота над низкою резонансних справ фактично зупинилася, оскільки керівник САП позбавлений ключових повноважень, які дозволяють формувати групи прокурорів та захищати матеріали розслідувань у чутливих провадженнях.
«У теперішній ситуації керівник САП може вручити підозру лише посадовцям найнижчого рівня — умовному голові сільради або депутату місцевої ради. Це критично обмежує можливості антикорупційних органів», — пояснив він.
Кривонос додав, що дізнався про ініціативу президента з його публікації у Telegram, адже офіційної інформації на той момент у НАБУ ще не було.
Передісторія
24 липня президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №13533, спрямований на «посилення повноважень НАБУ і САП». І НАБУ, і САП закликали народних депутатів ухвалити документ якнайшвидше.
Цей законопроєкт з’явився після резонансу навколо закону №12414, який схвалили в Раді напередодні. Антикорупційні організації та представники ЄС розкритикували його, назвавши такі зміни загрозою для незалежності НАБУ та САП. У багатьох містах України навіть відбулися протести.
Як зазначалося раніше, президент пообіцяв підготувати альтернативний документ, який усуне суперечливі норми та узгоджуватиметься зі стандартами верховенства права. БЕБ і САП підтримали таку ініціативу й висловили готовність долучитися до роботи над текстом.
Згідно з поясненнями до законопроєкту №13533, він має:
– гарантувати інституційну незалежність САП та НАБУ;
– заборонити генпрокурору та його заступникам втручатися у роботу прокурорів САП та давати їм вказівки;
– встановити, що накази адміністративного характеру щодо діяльності САП мають погоджуватися з її керівником;
– посилити співпрацю Офісу генпрокурора та Мін’юсту щодо екстрадиції осіб, які ухиляються від слідства чи суду;
– запровадити обов’язкове проходження поліграфа для співробітників НАБУ з доступом до держтаємниці в межах внутрішнього контролю.
У НАБУ та САП підтвердили, що президентський законопроєкт повністю повертає їхні процесуальні гарантії та закликали Верховну Раду підтримати його без зволікань.
Що відомо про закон №12414
22 липня парламент проголосував за документ, який містив правки щодо НАБУ та САП, внесені до законопроєкту про розслідування випадків зникнення осіб безвісти. Цими змінами, зокрема:
– генпрокурор отримував право видавати письмові обов’язкові вказівки детективам НАБУ;
– генпрокурор міг отримати доступ до будь-якого провадження НАБУ та передати такий доступ іншому прокурору;
– відкривалася можливість закривати справи на вимогу сторони захисту або вирішувати спори щодо підслідності;
– скасовувалася заборона на передачу справ НАБУ іншим органам.
Це голосування відбулося наступного дня після масштабних обшуків СБУ у детективів НАБУ. Увечері того ж дня президент підписав закон, що й спричинило хвилю критики та реакцію міжнародних партнерів.
